• Ви знаходитесь тут:

• Головна
• Інформація про заклад
• Історія

Історія закладу освіти

Рідна школо моя...

Школо! Моя рідна школо!

Ти, як білокрила лебідка, пливеш серед ніжної зелені саду. Всі завжди милуються тобою. Коли у маршрутках їдуть через наше село чужі люди, то вони завжди чудуються такою красивою будовою.

А вона й справді дуже красива і оригінальна за будовою. Збудована вона у вигляді літери П. Дуже цікавим є її фасад. Біля вхідних дверей вмуровані у стіни дві колони. Зверху над дверима є башта з надписом « Германівська богодєльня» 1907р. А над всім цим на даху дуже цікава металева огорожа з піками. Вікна у школі високі, але не дуже широкі. Між вікнами з цеглин зроблені виступи, на яких вимурувана велика літера Н. Це початкова літера прізвища прославленого архітектора Ніколаєва і графа Нікольського. Один зробив проект приміщення , а інший – дав гроші на будівництво.

Приміщення школи всередині також оригінальне. В ньому було дуже багато дверей. Адже це був пансіонат для багатих перестарілих жінок. І кожна мала свою кімнату. Була у них і своя їдальня, бібліотека, актовий зал. Звичайно, коли це приміщення перебудували під школу, то простінки повикидали, а двері так і залишилися.

Як я вже писав, наша школа зроблена за проектом відомого архітектора Ніколаєва. За проектом якого збудовані такі відомі споруди: Історичний музей, театр Національної оперети,Миколаївський собор Покровського монастиря, будинок на Володимирській вулиці, Володимирський собор, пам’ятник Б. Хмельницькому, Церква Вознесіння на Байковому кладовищі, театр Російської драми, Національна філармонія, музей Українського образотворчого мистецтва.

Цікава й подальша історія нашої школи. Після революції 1917 року приміщення богодєльні хотіли продати, але молодь, начолі з І.К.Войтенком робили все для того, щоб віддали його під школу. Вони зібрали гроші, щоб викупити приміщення, щоб його не зруйнували. І добилися свого: 1 листопада 1919 р. розпочалося навчання в Германівській школі.

Так і до цього часу школа працює. Під час Великої Вітчизняної війни у нашій школі був військовий госпіталь. Нажаль, у ньому помер Герой Радянського Союзу Олександр Чалий.

У нашій богодєльні доживала останні дні відома українська письменниця Дніпрова Чайка. Працював художник К.О.Трохименко. Навчалися письменники: А.Михайлюк, Л.М.Коваленко, О.М.Градаускєнє (Коваленко), Ю. Михайлюк, медсестра – О.Б.Ковальчук, журналісти Михайло та Іван Гетьмани ( їх ім’я носить наша школа), делегат ХХІ з’їзду КПРС В.І.Гетьман, делегат ХХ з’їзду комсомолу України – Лугова Галина, солістка Черкаського народного хору Йосипова Людмила. Багато докторів наук, полковників, генералів, спортсменів.

Дуже цікавим є і сьогоднішній день школи. Всі вчителі намагаються зробити нашу школу якнайкращою. Батьки, діти, вчителі своїми силами зі старих приміщень зробили актовий зал і спортзал. Тепер нам є де відзначати свята і проводити уроки фізкультури. У школі є кімната бойової та трудової слави, козацька світлиці, клас-музей Івана Виговського, народної творчості, літератури та етнографії, українського рушника, творчості юних.

Наша школа - це Козацька республіка: загони козачат, джур і молодих козаків.

Гордістю школи є і вчителі. Вони намагаються зробити все, щоб ми багато знали і добре відпочивали. А наш директор - Мазуренко Ірина Василівна – це найкращий директор в Україні. Подобаються нам і вчителі Козловець В.С., Бондар Н.В., Рева О .О., Кабанець М.І., Шульга Т.І., Козак Н.В., Смотрич Л.В., Кудря Ю.М., Іванисенко Ю.І., Тарасенко Н.В., Слюсар В.І. і багато інших.

Про любов до своєї школи свідчить збірка віршів учнів про школу.

Ось така моя білокрила лебідка. Не вірите, що вона найкраща – приїздіть у Германівку і самі переконаєтесь.

Мазуренко Сергій.

Коментарi